Ірина Данилевська: “Я би дуже хотіла, щоб наші державні діячі підтримували українську легку промисловість, українську моду.”

22 травня гостею програми «Добрий вечір з Лондона!» була Ірина Данилевська, голова та співзасновник організаційного комітету Українського тижня моди та президент Української Ради моди.

Про моду і стиль і гарний та поганий смак розмову з пані Данилевською вела Світлана Пиркало.

Бі-Бі-Сі: У чому ви зараз одягнені?

І.Данилевська: У 99 випадках зі ста я би відповіла, що одягнена в одяг українських дизайнерів, але у суботу вранці я їду у відрядження на «Холідей Фешин Вік» до Одеси, де буде показ літніх колекцій українських дизайнерів, тому зараз я не в українських дизайнерах. Але в моїй валізі є кілька суконь і кофтин від українських дизайнерів – Лілії Пустовіт, Оленки Даць, Олени Ворожбит та інших.

Бі-Бі-Сі: Опишіть вуличний стиль Києва.

І.Данилевська: У першу чергу, це було би наше прекрасне студентство. Наші студенти одягаються дуже креативно. Не дотримуючись жодних трендів і традицій, і виглядають дуже яскраво. Наші жінки для західних країн, можливо, і виглядають трохи гламурно, але для півдня Європи вони би виглядали природно. Наші жінки не бояться показати себе жіночними і сексуальними. Я це пов’язую з тим, що фемінізм не дуже укріпився в Україні і жінки хочуть бути привабливими для чоловіків. Можливо, хтось дорікне, що це означає, що вона не хоче бути самостійною, але одне одному не заважає.

Бі-Бі-Сі: А який стиль в інших українських міст?

І.Данилевська: Одеський стиль ні з чим не переплутаєш. Це завжди міні, це завжди декольте, одеські красуні хочуть показати все, на що вони здатні, і все, на що були здатні їхні свої батьки. Вони відверто демонструють свої фізичні приваби. Львів – це місто давніх традицій, ретельного ставлення до аксесуарів. Це єдине місто, яке вміє носити капелюшки. Я сподіваюся, що і до Києва повернеться традиція капелюшків і рукавичок.

Бі-Бі-Сі: А на Сході України, мені здається, бажання сподобатися чоловікам просто зашкалює. Чи я помиляюся?

І.Данилевська: За останні 10 років на Сході України відбулися зміни. Колись там були джинси і обтягуючі маєчки, а потім поступово кількість перейшла в якість. І я зрозуміла, що нарешті, що багаті донеччани помінялися.

Бі-Бі-Сі: Ну, добре, що багаті змінилися. А що стосується бідних українців, які на базарах одягаються? І що носити людині, яка лікар?

І.Данилевська: В Україні немає поняття «середній клас» тому розрив між бідними і багатими справді великий. Вчителі і лікарі в Україні – вони не середній клас, вони дуже бідні. Ніколи ще українська інтелігенція не виглядала погано і неправильно. Ці люди з останніх сил намагаються витримати певний стиль. Скромний, не кричущий одяг і таким чином вони підтримують свій статус інтелігенції. Але оптимістично я хочу сказати, що дуже гарно почали зараз одягати українських дітей.

Слухач: Це Сергій з Києва. Я був в Цюріху і завітав до магазину шкіряних виробів. Я не наважився купити дороге взуття, а потім такий самий магазин відкрився у Києві. Я зайшов порівняти ціни і виявилося, що в Києві це взуття коштувало 800 доларів, а у Цюріху – приблизно 400. Я був в шоці.

“Українська мода - цілком європейська,” - каже Ірина Данилевська.

Бі-Бі-Сі: Чому в Києві часто речі коштують набагато більше?

І.Данилевська: Тому що ті, хто їх продає невпевнені у ринку, як їхні колеги в Цюріху. Невідомо, що буде завтра, невідомо, скільки людей точно прийдуть і куплять. Нестабільність проявляється і в цьому. А також у центрі міста дуже дорого коштує оренда і відбити цю вартість можна тільки високими цінами на товари.

Бі-Бі-Сі: А як би ви оцінили стиль одягу українських політиків? Вони часто ходять в костюмах від Бріоні, в дорогих годинниках… Але чи гарно це все? Оці черевики з гострими носаками, як ніби якісь східні капці?..

І.Данилевська: Я б порадила політикам користуватися порадою фахівців, стилістів. На Заході політики часто беруть консультації. Зараз розвивається такий рух. Він дуже правильний. Є люди, які готові пройтися по магазинах, відібрати для вас щось. Але в нас гроші витрачають не на те. Часто витрачають їх на «статусні» речі. А статус не той.

Бі-Бі-Сі: Два роки тому було повідомлення з родини Юлії Тимошенко, що на її одяг від Луї Віттона скидається вся родина, а що решта її одягу насправді від українських дизайнерів. Чи носить вона українських дизайнерів?

І.Данилевська: Була співпраця Юлії Тимошенко з Айною Гассе, вони не приховували цього. Луї Віттон – це нормальний бренд для людини, яка представляє таку країну, як Україна. Є, звичайно, питання – співвідносність ціни бренду і офіційної зарплатні. Але є і інше – я би дуже хотіла, щоб наші державні діячі підтримували українську легку промисловість, українську моду. Я подорожую Європою і бачу, що відбувається у світі, і я знаю, що наші речі – якісні і європейські. Коли я приїжджаю в інші країни, мене часто на показах моди зупиняють і питають: в чому ти одягнена? А це українська мода.

Слухач: Ви організували фешин вік, дороге шоу, ви не могли б організувати виробництво вітчизняних речей, щоб не привозилися речі з Китаю, а робилися в Україні? Щоб не везлися, а щоб це були робочі місця і так далі.

Тиждень моди

І.Данилевська: Я не можу стати Верховною Радою, і припинити безконтрольний ввіз речей з інших країн. Це робиться, уникаючи відповідальність. Українські фабрики, які платять за газ і за електроенергію стільки ж, скільки в Європі, і вони зараз виживають, а не можуть думати про красиві речі. Мають бути рівні умови, а українські виробники зараз в набагато гіршому становищі. Також подивіться, що робиться з секонд-хендом – там продаються нові речі дуже часто і в середньому пара взуття коштує два долари. Де можна знайти виготовлене в Україні взуття за два долари?

Дописи на форумі тут

Бі-Бі-Сі: Дмитро зі США пише – Українська мода модерного одягу – хто його носить? На українських фабриках продукують чимало одягу, дуже часто не під маркою України, що його продають в Західній Європі, можливо й добре, що не пишуть made in Ukraine, бо дуже часто цей модерний одяг не для ношення. Що сталося з одягом, який можна вдягнути на себе без сорому. Жанна з Києва пише, що “ви або свідомо помиляєтеся, або я не розумію для чого ви кажете, що українські дівчата(студентки) так само одягаються як у Мілані чи Нью Йорку. Це ж неправда, бо за кордоном люди на вулицях дійсно стильно та індивідуалістично, тоді як українці дуже типово і нецікаво”.

І.Данилевська: Можливо, ми були біля різних закладів. Це – жарт. Якщо немає у нас можливості говорити про українську моду як про індустрію, то про українську моду як велику культурну подію, яка підвищує імідж країни у світі, говорити можна і треба. Я нещодавно повернулася з Греції, у нас цього року була дуже важлива участь у виставці в Парижі, почали ми 2008-й рік з участі у тижні моди у Вашингтоні. Ці події показали, що одяг від українських дизайнерів дуже хороший, якісний, модний і його прекрасно сприймають у світі.

Бі-Бі-Сі: Слухач написав смс, що 90% народу – в «секонд-хенді» і запитує про яку моду йдеться?

І.Данилевська: 90% людей не були б у «секонд-хенді», якщо в нашій країні заборонили «секонд-хенд», як, наприклад, у Польщі.

Бі-Бі-Сі: А як же одягатися?

І.Данилевська: Якби люди більше одягалися в те, що виробляють українські виробники, то й одяг цей ставав би все дешевшим.

Бі-Бі-Сі: Ви сказали, що одяг українських дизайнерів міг би продаватися за кордоном. Хто наприклад?

І.Данилевська: Я можу сказати, що найбільший лідер – це, безумовно, Лілія Пустовіт. Потрошку продається Оленка Даць і Олена Ворожбит і Олексій Залевський і Ірочка Короваєва, Анна Бублік, Оля Громова. Але треба бути об’єктивними, бо, коли люди чують, що матимуть справу не з дизайнерами, а з українськими законами, вони дуже бояться цього партнерства.

Одяг дизайнера Оксани Караванської. Фото УНІАН

Від журналу Єва до «Сезонів Моди»

І.Данилевська: Журнал, який був орієнтований на жінок, народився тоді, коли жінок дуже мало пускали у великий бізнес, вони займалися маленькими бізнесами. Коли я зрозуміла, що довкола мене багато дизайнерів, ми були з показами «Єва збирає друзів» у різних містах України і потім дизайнери висловили таке побажання, що ж ми їздимо як цирк шапіто, давайте зробимо щось у Києві. Мій друг сказав – ну давай, зроби нам тиждень моди і я, не усвідомлюючи у що я вв’язуюсь, разом зі своїм чоловіком, нашим генеральним продюсером, уже 13 років цим займаюся. Найважливіше для нас було – зробити цей захід на такому ж рівні, як це відбувається в Європі. І нам це вдалося. Тиждень моди не відповідає на легку промисловість країни.

Аня з Києва: Що відбувається з розмірами? Чому немає деяких (більших) розмірів?

І.Данилевська: Хороші магазини завжди укомплектовані різними розмірами. Але, якщо йдеться про перші лінії дизайнерські, то дизайнер не буде ризикувати і виготовляти багато моделей. Для тиражування є інші лінії.

Бі-Бі-Сі: Моделі українські – популярні у світі. Зараз є проблема дуже худих моделей, чи є така проблема в Україні?

І.Данилевська: В Україні такої проблеми немає. Українські стандартами – з формами. Вони мають форми. Але як тільки модель хоче працювати за кордоном, вона має відповідати тим стандартам, які там є. Але є тенденція, що зараз на паризьких та міланських подіумах моделі демонструють наявність якихось статевих ознак.

Бі-Бі-Сі: Олег з Коломиї пише, що дізнався про писанкові мотиви від Ґуччі. Чи використовують українські дизайнери народні мовити?

І.Данилевська: Завжди використовують. Дизайнери, як правило, мають гарну освіту, яка базована, зокрема, на вивченні українського народного костюму. Наприклад, наша Перша леді успішно співпрацює з кількома дизайнерами, наприклад, Роксоланою Богуцькою, яка відома тим, що вона свідомо декорує свій одяг і вишивкою, але її ноу-хау використання старовинних вишивок, які вплетені у сучасні речі. Це не тільки на рівні декору, але й на рівні конструкцій. Віра Краснова стала мегапопулярною за рахунок використання в основі пальто українського жупана. Лілія Пустовіт прославилася своїми штанами, джерелом натхнення для яких були українські шаровари. Ніколи українські дизайнери не соромилися українського. Оксана Корованська присвятила всю свою колекцію художниці Марії Примаченко. 83% українських дизайнерів так чи інакше це використовують. Просто чорними спідничками і чорними футболочками Європу не можна зацікавити – у них є де це купувати.

Ігор з Івано-Франківська: Як треба одягатися, щоб вирізнятися з-поміж інших?

І.Данилевська: В першу чергу треба знайти свій стиль. Не дарма зараз дизайнери, даючи відповідь кризі, зробили величезні акценти на аксесуари. Звертайте більше уваги на пасочки, браслети, які можна сплести самому, хустинки, брошки.

Ігор з Івано-Франківська: Як можна заявити про себе дизайнеру?

І.Данилевська: Треба брати участь у конкурсах і надсилати в такі структури, як наша, свої роботи, щоб тебе помітили. Це – непростий шлях, але він дає результати. До речі, в Одесі в червні відбудеться фінал 10-го національного конкурсу молодих дизайнерів. Цей конкурс дав Україні відомих і цікавих дизайнерів. Українська мода – це позитив, а нам треба зараз більше говорити про позитивне.