Рідна Мода

Не мати в гардеробі вишиванки зараз просто непристойно. У ній прийнято з’являтися і на офіційних прийомах і на світських заходах. Дизайнери майстерні «Шляхетний одяг» демонструють вітчизняній еліті, що вишита сорочка— далеко не єдиний спосіб відчути себе модним українцем.

На початку 2008 року кілька молодих людей вирішили створити колекцію сучасного одягу, основою якого стане історичний український костюм. Щоб максимально ефектно представити новий напрям, було задумано вбрати в національне вітчизняну еліту. Так на вулиці Заньковецької з’явилася майстерня автентичного костюма, а незабаром запрацював всеукраїнський проект під назвою «Сучасний шляхетний одяг». «ПіК України» завітав у гості до майстрів, щоб довідатись, у що ж збираються вдягати сильних світу цього.

При словах «українське вбрання» перед очима постає, природно, вишита сорочка. Але саме до цього елементу національного костюму в майстернею «Шляхетний одяг» ставляться доволі стримано. «Щоб відчути себе українцем, необов’язково носити вишиванку. Як на мене, вона не має бути обличчям українського одягу. Це всього-на-всього один з елементів», – вважає Прорва — один із натхненників проекту. А ось що говорить його соратник Людмила Климук: «У нас ще з радянських часів відбулося викривлення свідомості. Поряд з хлопцем у козацькому строї вісімнадцятого століття ставлять дівчину в плахті та вишиванці, які з’явились у дев’ятнадцятому».

Хлопці (до речі, в минулому музейні працівники) до історичної правди ставляться трепетно. Якщо, скажімо, чоловіку шиють гетьманський костюм, то його половині запропонують розкішний наряд гетьманши. Хоча від модниць доводилося приймати й більш ніж оригінальні замовлення. Наприклад… на чоловічий козацький однострій. Ну, чим не альтернатива краватці і підтяжкам?

Можливо, найближчим часом в цьому костюмі будуть прогулюватися Хрещатиком.

Працюють майстри з традиційними костюмами всіх областей України, дотримуючись унікальної колористики і нюансів крою кожного регіону. Модельєри тих часів залишили багатий спадок – тож обирати є з чого. Створюючи колекцію, майстри відштовхуються від періоду бароко. Хоча можуть звернутись і до іншого стилю, залежно від замовлення. Найчастіше замовники хочуть отримати вбрання свого роду. Буває так, що майстри одягають усю родину, відтворюючи костюми з кількох куточків України. Для того, щоб правдиво відновити костюм, проводиться справжня наукова робота. Крім того, майстерня співпрацює з музеями (зокрема, з музеєм І. Гончара, Полтавським краєзнавчим).

Тут мають справу тільки з натуральними матеріалами. Оскільки вітчизняні виробники товаром не балують, найчастіше українські костюми шиються з імпортної тканини. Але в ходу і домоткане полотно. До речі, ткацький верстат в одній з кімнат майстерні – не модна деталь інтер’єру, а діюче знаряддя праці. Часу на таку роботу йде багато, скажімо, над поясом працюють кілька днів.

У майстерні не тільки одягають, а й взувають. Усі тиснення і шви на чоботах – ручної роботи, на колодку взуття теж тягнеться вручну.

Працюють автори проекту і над іншою лінією одягу – таким собі симбіозом історії і сучасності. Перші проби робили в царині молодіжної моди. Наприклад, в майстерні народилися стильні джинсові шаровари з безліччю кишень. Виявилось, козацьке вбрання має багато спільного з хіп-хоп культурою!

Індивідуальне замовлення, натуральні матеріали, ручна робота визначають фінансовий рівень покупців. У першу чергу це бізнесмени (тут шили костюм наймолодшому з українських мільйонерів Максиму Мостовому), політики, діячі шоу-бізнесу. Зазвичай, замовивши одну річ, вони звертаються до майстерні знову.

У шляхетному вбранні з’являються на найрізноманітніших заходах: від футбольного матчу до зустрічі міжнародного рівня. Ці костюми незмінно викликають фурор на вечірках і презентаціях.

Що стосується ідеї випустити автентичний костюм «на вулиці», то про це поки не йдеться. – Середній прошарок населення ще не готовий це сприйняти, – вважає пан Прорва. – Ви вийдете так красиво одягнутий, обов’язково запитають, з якого ви театру. Тому спочатку ми хочемо вдягти людей публічних. А потім потихеньку спускати це не на масове, але на серійне виробництво.

Темні окуляри ідеально довершують образ.

Хоча поява в столиці магазинчика з драйвовим національним одягом молодь і зараз сприйняла б на ура. Почекаємо – в конструкторській «Шляхетного Одягу» вже працюють над шароварами-кльош.

Кожен ескіз – результат спільної роботи дизайнера та історика.

текст: Ольга Малишок
фото: Саша Єремєєв

До речі:

Майстри «Шляхетного одягу» є колегами і друзями «Рідної моди». Отже, якщо вам потрібний вишуканий національний стрій для урочистих подій – то вам пряма дорога на сайт «Шляхетного одягу». «Рідна мода» рекомендує.