Рідна Мода

Чоловіки носили білу льняну сорочку, що сягала нище бедер і покривала льняні ногавки (штани). Взимку – вовняні штани, з білого або темного сукна т.з. холошні. Верхній одяг  -це білі або темні камізельки без рукавів пошиті з сукна, звані лайбик, лейбик, бруслик. Декорацією камізельки були блискучі металеві гудзики. В холодні дні на лайбик вдягали т.з. гуню. Сягала вона майже до колін, зпереду мала дві великі кишені, а ззаду – три розрізи. Білі гуні були оздоблені чорним шнурком, а темні – червоним. Особливу роль в лемківському одязі відігравала чуга, або чуганя (була символом заможності). Це вид широкого плаща з коричневого сукна. Який накидався на плечі як пелерина. Рукави були внизу зашиті і служили як кишені. Чуга була досить довгою, її оздобою був великий комір, котрий при непогоді можна було закинути на голову. На Західній Лемківщині носили чуги оздоблені орнаментом з білих шнурків і білих френдзлів-тороків. На Східній Лемківщині носили чугані у вигляді півкруглої пелерини, котра також була оздоблена білими шнурками і тороками, званими тут свічами. В середковій Лемківщині, в околицях Беднарки і Перегримки носили чуги з овальним коміром, обшитим білими пасками звинутими в петельки, званими пупки або цицки. У лемків надославських на комірці чугані виднівся широкий білий пас з коричневим зигзагом. На ярмарках чи отпустах (престольних празниках) по вигляді чугані лемки розпізнавали хто з якої місцевості походить.

На тяжкі карпатські морози були призначені кожухи – білі або темні з рукавами. На ноги взували ходаки зі шкіри, а на свята – чоботи з високими холявами. Носили також широкі паси з подвійної телячої шкіри тз. черес з трьома защіпками. З боку паса була кишеня на файку і друга – на гроші. Лемки носили капелюхи з широкими крисами. Наприкінці XIX – початку XX стт. капелюхи виразно зменшуються . Взимку носили шапки з баранячого хутра.

В одязі жіночому виразно відрізняється стрій Західної і Східної та середньої Лемківщини.

На території середньої Лемківщини жінки носили сорочки з білого полотна, приморщені при шиї і при манжетах, оздоблені мереживом. Горсети були оксамитні, найчастіше чорні, з делікатною вишивкою на грудях, на плечах, виконаною срібними нитками та перлинками. Були також горсети шиті з квітчатого або гладкого матеріалу червоного, зеленого, синього кольору, оздоблені кольоровими крепінками. Молодиці ходили в сорочках званих кафтанками чи візитками, з тонкого полотна. Взимку крім ватяних кафтанок носили також коричневі сукняні гуньки, котрі були обшиті білим, або біло-червоним шнурком. Носили також і кожухи. Спідниці звані кабати шили з густо плісованого саморобного полотна, друкованого ручно в білі чи біло-блакитні узори на синьому тлі. Такі ж самі були запаски, оздолені знизу широким рослинним орнаментом. До святкового строю запаски шили з тонкого білого фабричного полотна з  мереживними вставками і оздоблено білим атласним рослинним гафтом. Накриття голови у молодиць становили чепці, на які накладалися хустки – найчастіше червоні, вовняні, зав’язані на потилиці. Носили також і т. з. великий фацелик  – тобто квадратну льняну хустку, котру вдягали на чепець.

На Східній Лемківщині носили полотняні сорочки, оздоблені вишивкою на рукавах. Сорочки сягали тільки до талії. Спідниця, звана літнік, була пошита з дрібноплісованої фабричної тканини, – блакитного, червоного, зеленого кольору – знизу оздоблена стрічкою і мереживом. Запаска також була пошита з плісованої тканини, оздоблена нашитими внизу стрічками. Камізельку – тобто лайбик шили з синього або чорного сукна і оздоблено гафтом та металевими гудзиками. Дівчата та молоді жінки носили на шиї  кривульки – тобто вид комірця зробленого з рбних кольорових кораликів з причепленим хрестиком або медаликом. Голову накривали хусткою з кольоровими нашитими стрічками з трьох сторін. Влітку дівчата ходили без покриття голови, а молодиці заплітали волосся на хомелку тобто на кільце з ліщинового прута, на це вдягали чепець, прикритий хусткою. На плечі накидали білу плахту звану рубец, а взимку – великі вовняні хустки.

Ноги обмотували білими льняними онучками, на це взували ходаки зі шкіри. Взимку або на урочистостях носили чобітки з високими холявками, оздобнені блискучими бляшками.